Голодомор
Голодомор
XX століття, початок 30-х років,
Ось який парадокс, якщо вже говорити відверто,
Щоб у славному краю, де багато родючих ґрунтів,
Сам народ-хлібороб помирав від голодної смерті.
Помирав не тому, що цьогоріч поганий врожай,
У коморі ще мали картоплю, буряк і цибулю,
Прийшли люди у формі, сказали: « Усе віддавай
До останньої крихти, інакше отримаєш кулю».
Забирали харчі, всяку птицю, корів і свиней,
Не було привілеїв, нікого тоді не щадили,
Не пробачимо тих, через кого мільйони людей
Чорна смерть із косою загнала в холодні могили.
Не опишу словами я цих днів, до болю страшних,
Милий Боже, прошу: хай не буде такого повтору,
Запалімо свічу – малесеньку пам’ять про тих,
Хто відчув на собі цю трагедію голодомору.
© Руслана Дудич